страхіття — 1 іменник середнього роду явище, події страхіття 2 іменник середнього роду, істота потвора … Орфографічний словник української мови
страхіття — я, с. 1) Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страховище. || Тварина або людина незвичайного вигляду, ненормальних розмірів, ваги і т. ін. || Те, що викликає, вселяє почуття страху, лякає когось своїми діями, великою силою,… … Український тлумачний словник
страхіть — і, ж., розм., рідко. 1) Те саме, що страхіття 1). 2) у знач. присл. Те саме, що страх 4) … Український тлумачний словник
страхів'я — я, с., розм., рідко. Те саме, що страхіття 1) … Український тлумачний словник
страховіття — я, с., рідко. 1) Те саме, що страховище. 2) у знач. присл. Те саме, що страх 4) … Український тлумачний словник
страховище — а, с., розм. 1) Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страхіття. || Тварина або людина незвичайного вигляду, ненормальних розмірів, ваги і т. ін. || Те, що вселяє у кого небудь почуття страху, лякає когось своїми діями, великою… … Український тлумачний словник
окропніст — ности, ж. Ол. Жахливість; страхітливість, страхіття … Словник лемківскої говірки
горенда — и, ж., зах. Страхіття, потвора … Український тлумачний словник
почвара — и, ж. 1) Потвора, страхіття. || Привиддя, примара. || перен. Про людину з потворною зовнішністю або поведінкою. 2) Уживається як лайка … Український тлумачний словник
страховиддя — я, с., розм., рідко. Те саме, що страхіття … Український тлумачний словник